Біоенергетика

Біоенергія — це вид відновлюваної енергії, отриманий з органічних матеріалів, таких як біомаса. Для виробництва біоенергії зазвичай використовують такі типи біомаси, як деревина, спеціальні енергетичні культури, сільськогосподарські відходи, міські відходи та промислові відходи (зокрема відходи харчової промисловості та деревообробки).

Україна має великий потенціал для розвитку біоенергетики завдяки своєму значному сільськогосподарському сектору та величезним площам землі, придатним для вирощування невибагливих енергетичних рослин, а також завдяки наявності необхідних людських і матеріальних ресурсів.

Зацікавленість у використанні біомаси для виробництва енергії в Україні зростає, оскільки розвиток біоенергетики дає змогу зменшити залежність від викопного палива, диверсифікувати джерела енергії та зміцнити енергетичну незалежність України.

Роль біоенергетики у секторі виробництва теплової енергії є особливо важливою, оскільки біомаса та біопалива можуть заміщувати традиційні палива і енергоносії. Біомаса може напряму заміщувати природний газ та вугілля. При цьому біомаса дешевша за газ та вугілля.

Останніми роками в Україні спостерігається поступове збільшення кількості встановлених потужностей із виробництва теплової та електричної енергії з біомаси. Газова криза наприкінці 2021 року підтвердила перспективність і необхідність розвитку біоенергетики України. Завдяки біоенергетиці вдалося покрити частину дефіциту природного газу (= викопного газу) у виробництві теплової енергії на фоні рекордно високих цін на газ. У 2021 році було введено в експлуатацію 21 МВт біогазових установок та 43,1 МВт установок на біомасі, що вдвічі перевищує приріст біоенергетичних потужностей у 2020 році.

На початок 2022 року загальна встановлена потужність об’єктів біоенергетики становила 273,9 МВт (без урахування електростанцій на біомасі потужністю 2 МВт, розташованих на тимчасово окупованих Росією територіях до 24 лютого 2022 року). Станом на сьогодні в окупації знаходиться 5,7 МВт (1,3 %) об’єктів біоенергетики. Відомо, що щонайменше чотири установки були обстріляні та пошкоджені (Джерело: Аналіз енергетичного сектору України та оцінювання пошкоджень — IX ).

Окрім використання для виробництва тепла та електроенергії, біогаз, а точніше біометан, може також ефективно замінити викопний газ як паливо для транспорту та як сировину для хімічної промисловості. Майже половина всього потенціалу виробництва біометану зосереджена в 6 областях України: Вінницькій, Київській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській та Донецькій. Загальний обсяг виробництва біометану в Україні може досягти 1,0 млрд м³/рік у 2030 році та 4,5 млрд м³/рік у 2050 році. (Джерело: Prospects of biomethane production in Ukraine )

Водночас важливо забезпечити сталий розвиток біоенергетики в Україні. Земля та рослинність є поглиначами вуглецю: вони накопичують вуглець і в такий спосіб допомагають стримувати глобальне потепління. Вирощування рослин для біомаси повинно враховувати цю функцію поглинання. Крім того, біомаса також потрібна як сировина для біопромисловості, наприклад, для заміни пластику. Щоб уникнути конкуренції за дефіцитні матеріали, сектор біоенергетики має насамперед зосередитися на використанні відходів, а саме типу біомаси, яка не може бути використана як сировина для інших цілей, або ж залишкову біомасу, яка вже була використана для інших цілей.